Українське законодавство зараз стрімко трансформується, особливо це  пов’язано з воєнними реаліями. Тож ми продовжуємо знайомити наших читачів з актуальними законодавчими нововведеннями.

Зміни не оминули й IT-сектор. Якщо ви ще не встигли, радимо ознайомитись з підписаним Президентом у березні поточного року законом “Про віртуальні активи”, аналіз якого ми вже давали у статті. Сьогодні ж поговоримо про ті законодавчі зміни та ініціативи, які можуть негативно вплинути на українських IT-підприємців.

Ліміти на співпрацю з ФОП в межах Дія City

Як відомо, 1 січня цього року набрав чинності закон “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”, яким було закріплено засади функціонування Дія City – окремого для IT-сфери правового режиму. Ми вже детально розглядали особливості функціонування Дія-Сіті, а сьогодні розповімо, які обсяги співпраці з ФОП-єдинниками передбачено цим режимом.

З прийняттям згаданого закону було внесено відповідні зміни до Податкового кодексу. Зокрема ці зміни передбачили скорочення кількості угод резидентів Дія City з ФОП. Мова йде лише про тих резидентів, які є платниками податку на прибутку з річним доходом від 40 млн грн. Вони зможуть співпрацювати з ФОП в наступному об’ємі:

• з 1 січня 2024 р. – 50%;
• з 1 січня 2025 р. – 20%

Порушення вказаних обмежень призведе резидентів Дія Сіті до наступних наслідків:

• збільшення суми доходу, з якої має сплачуватись податок для “загальників”;
• оподаткування сум, які перевищують встановлений ліміт, ставкою 9% при застосуванні ПнВК (податку на виведений капітал).

Додаткові податки за співпрацю з державою-агресором

Зараз розглядається впровадження законодавчої ініціативи, яка передбачає застосування коефіцієнту 1,5 до загальної суми податків, що мають бути сплачені компанією, яка має зв’язки з російським бізнесом. Безумовно така ініціатива спрямована на захист державного суверенітету та проти країни-загарбника.

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев повідомив, що на спільній нараді з Міністерством фінансів і Державною податковою службою ними було узгоджено концепт відповідного законопроєкту. Тож, чекатимемо на подальше втілення цієї ідеї в законодавстві.

Вплив змін валютного регулювання

20 травня Національний банк України скасував державне регулювання валютного курсу. Нагадаємо, що раніше курс валют, за яким уповноважені особи мали право продавати іноземну валюту, не міг відхилятися від офіційного курсу, встановленого НБУ, більше ніж на 10%. Також нововведеннями було надано дозвіл банкам здійснювати списання коштів за кордоном з гривневих карток по ринковим курсам.

Яке відношення це має до IT-спеціалістів?

Візьмемо до уваги, що дохід значної кількості айтішників так чи інакше повязано з іноземною валютою. Адже хтось з них співпрацює з іноземними контрагентами, а хтось з вітчизняними компаніями, які в свою чергу працюють на іноземний ринок. Таким чином часто оплата праці в IT-галузі прив’язана до певного еквіваленту в іноземній валюті.

Це означає, що відтепер іноземна валюта буде продаватися за зниженим в штучний спосіб курсом і призведе до того, що винагорода ФОП не буде виплачуватись в еквіваленті до ринкового курсу. При цьому самі ФОП-айтішники зможуть продати отриману іноземну валюту лище за офіційно встановленим НБУ курсом. Водночас, купляти валюти та розраховуватись з гривневих карток за кордоном вони будуть за ринковим курсом.

З приводу цього Асоціації «ІТ Ukraine» вже висловила думку, що такі зміни на валютному ринку можуть спровокувати зміну податкового резидентства українських IT-спеціалістів та їх відтік на іноземний ринок. Адже за прогнозами, нововведення НБУ призведуть до “додаткового податку» у розмірі приблизно 26% на доходи  ІТ-фахівців.

Команда БІП завжди слідкує за актуальними для підприємців законодавчими нововведеннями, тож радимо не пропускати оновлення нашого блогу.

Лісаковська Юлія 1.07.2022

Подписаться на новые статьи