Останнім часом дуже багато отримуємо питань щодо ЗУ про фінмоніторинг, який вступив в дію з 28 квітня 2020 року. Деякі засоби масової інформації почали розповсюджувати інформацію, що не можна буде здійснювати перекази коштів, що картки будуть блокуватись і т.д. Розберемо детально, які  ж обмеження насправді вводяться.

По-перше, даним Законом передбачені дві основні вимоги:

1. здійснити ідентифікацію та верифікацію платника;
2. супроводити переказ коштів необхідним переліком даних щодо платника та отримувача.

По-друге, дані вимоги не поширюються на наступні операції:

• сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
• сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
• перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
• всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
• зняття коштів з власного рахунку.

По-третє, ідентифікація буде здійснюватися наступним чином:

1. Для юросіб під час здійснення платежу у межах України потрібно буде вказувати наступну інформацію:

• повне найменування;
• місцезнаходження або ідентифікаційний код згідно ЄДРПОУ (для резидентів);
• номер рахунка/електронного гаманця, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції.

Для фізосіб потрібно буде вказати:

• Прізвище, ім’я, по-батькові;
• місцезнаходження або ідентифікаційний код (або серію та номер паспорту для осіб, які відмовились від ІПН).

Надану інформацію банки звірятимуть з інформацією з офіційних та/або інших надійних джерел. Це і називатиметься верифікацією клієнта-платника до здійснення переказу. При цьому така верифікація не є обов’язковою, тобто, перевіряти інформацію про клієнта чи ні, кожен банк вирішуватиме самостійно. Її обов’язково проводитимуть, якщо у банка виникне підозра, що фінансова операція або сукупність пов’язаних між собою фінансових операцій можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму або фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

Які переваги даного закону згідно роз’яснень НБУ:

• Впроваджується ризик-орієнтований підхід у роботі з клієнтами;
• Збільшується граничний поріг операцій обов’язкового фінмоніторингу (з 150 тис. грн. до 400 тис. грн.) та зменшення кількості ознак для підстави фінмоніторингу (з 17-ти до 4-х);
• Впровадження дистанційної ідентифікації.

Далі згідно пояснень заст. НБУ К.Рожкової, дамо відповіді на розповсюджені питання:

1. Якщо громадянин має 10 тисяч гривень, які хоче переказати родичу чи знайомому, як він має це зробити та ідентифікуватися? Чи треба йти виключно до відділення банку та з якими документами?

Якщо дані кошти знаходяться на рахунку громадянина, то він їх може просто перевести з свого рахунка на рахунок родича (знайомого) без обмежень, оскільки у відправника є відкритий в банку рахунок, по якому і буде здійснена ідентифікація. Якщо ж відправник має ці кошти в готівковій формі, то потрібно буде або ж звернутися у відділення банку, та при переказі коштів надати свій паспорт. Або через пристрої прийому готівки, які технологічно можуть забезпечити верифікацію платника.

2. 2. Якщо переказуєш кошти родичу, треба робити переказ меншим за 5 тисяч гривень? Як часто можна робити перекази по 5 тисяч гривень?

Щодо безготівкових переказів з картки на картку обмежень немає, оскільки банки мають інформацію достатню про відправника як власника карткового рахунку. Взагалі такі суми не  будуть об’єктом для фінмоніторингу, оскільки це низькоризикові операції.

3. Чи заблокують платіжну картку, якщо клієнт двічі за день отримав на неї по 5 тисяч гривень від родича чи знайомого?

Ні! Оскільки сам отримувач коштів та зарахування коштів на карткові рахунки клієнтів – не є об’єктом фінмоніторингу.

4. Якщо громадянин хоче переказати у відділенні банку готівкою більше 5 тисяч гривень, маючи при собі паспорт, чи повинен він підтвердити їхнє походження? Наприклад, переказуючи кошти за послуги, допомагаючи рідним тощо.

Ні, не повинен! Підтверджувати доходи потрібно буде лише при здійсненні операцій від 400 тис. грн.

5. Чи потрібна ідентифікація при переказі через термінали самообслуговування на карту наприклад 10 тисяч гривень?

Якщо термінал має технологічні функції, які можуть забезпечити верифікацію відправника, то дану операцію можна здійснити. Якщо ж термінал не матиме таких технологічних властивостей, то на ньому буде встановлений ліміт в 5 тис. грн. і клієнт просто не зможе здійснити переказ на суму в 10 тис. грн. Як варіант – звернутись з паспортом у відділення банку.

6. Чи потрібна ідентифікація під час переказу з карти на іншу картку 10 тисяч гривень?

Ні, не потрібна. Оскільки всі власники карток вже ідентифіковані банком.

7. А як щодо поповнення кредитки через термінал?

Це можливо, однак якщо термінал не має технологічних функцій для верифікації клієнта, то поповнити зможете лише на 5 тис. грн. Якщо ж потрібно поповнити на більшу суму, то або через термінал, який має дані функції, або ж через відділення банку.

8. Як бути з переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи є ліміти, обмеження?

Оскільки переказ здійснюватиметься на валютний рахунок клієнта банку, то ніяких лімітів чи обмежень немає, оскільки отримувач вже ідентифікований банком.

9. А як можна буде отримати переказ свіфтом на картку? 

Йдеться мова про переказ коштів з рахунку на рахунок, власники рахунків вже ідентифіковані банком. Якщо ж у банку виникнуть запитання щодо даного переказу, потрібно буде пояснили лише суть інформації, наприклад, надати інвойс, або вказати за що саме ці кошти.

10. Чи потрібна ідентифікація під час купівлі товару в інтернет-магазині на 40 тисяч гривень, якщо це буде переказ на карту? Якщо поставка товару буде через поштового оператора?

Якщо оплата коштів в інтернет-магазині здійснюється за товар або послуги, то при такому переказі коштів необхідно буде вказати лише номер платіжної картки.

11. Чи потрібна ідентифікація під час переказу коштів готівкою через міжнародну систему переказу коштів 10 тисяч гривень?

Так, при здійсненні цієї операції необхідно ідентифікувати та верифікувати платника. Тобто клієнту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за платіж, наприклад, зазначити у реквізитах, що це допомога родичам.

12. Якщо йдеться про переказ більше  400 тисяч гривень, і немає підтвердження про джерела їхнього походження, чи можуть рахунок заблокувати, а кошти на ньому – заморозити?

Банк не блокує рахунки клієнтів безпідставно, якщо має про них достатньо інформації. Тому тільки якщо йдеться про нетипову операцію, яка не відповідає фінансовим можливостям клієнта банк звернеться за відповідним поясненням. Якщо клієнт пояснить, що це за переказ і він буде легальним, то банк здійснить операцію.

13. Чи можна робити платежі на благодійні цілі 10 тисяч гривень на лікування людям. Як тепер з цим буде?

Так, обмежень на безготівкові перекази немає.

14. Як тепер користуватися електронним гаманцем? Чи потрібно клієнту ідентифікуватися? І які документи потрібно показати? Чи треба ідентифікувати користувачів мобільних операторів?

Так, ідентифікація та верифікація власників електронних гаманців буде потрібна. Мова йде про клієнтів, які самостійно відкривають електронні гаманці для здійснення різних операцій: оплати за товар та послуги. Таких користувачів фінансові установи повинні будуть до кінця року ідентифікувати та верифікувати. Зазвичай для цього потрібен буде їх паспорт та ідентифікаційний код. Операції через такі гаманці будуть лімітованими, і якщо клієнт дотримуватиметься цих лімітів, він зможе пройти спрощену ідентифікацію.

Поки все це на законодавчо-теоретичному рівні, а як буде на практиці, час покаже.

Наталя Юдіна 30.04.2020